27 грудня 2016 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася наукова конференція «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНИ»

27 грудня 2016 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася наукова конференція «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНИ» у якій взяли участь представники Адміністрації Президента України, апарату Верховної Ради України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, провідні науковці.

Від Асамблеї у заході взяли участь Президент Асамблеї, д-р. наук з держ. упр., професор, Заслужений юрист України – Євген Олександрович Романенко, Перший Віце-президент Асамблеї, д-р. наук з держ. упр. – Оксана Ігорівна Пархоменко-Куцевіл, Виконавчий директор Президії Асамблеї, канд. наук з держ. упр. – Ірина Віталіївна Чаплай, а, також, член Асамблеї –  д-р. наук з держ. упр., професор – Олександр Григорович Пухкал.

Учасники обмінялися думками щодо ролі і значення системи державного управління у забезпеченні стабільності й оновленні суспільно-державного життя. Особливу увагу було приділено проблемним питанням державного управління, у контексті європейської інтеграції України.

Розглянуто стан, проблеми та перспективи розвитку органів державної влади в Україні.

Присутні наголосили, що однією з найгостріших проблем у сфері державного управління є наявність некваліфіко­ваних керівних кадрів, які володіють старими уявленнями про способи управління,  а не новими ринковими законами. Структура управління країною невизначена, затратна, не здатна до швидкого реагування на зміни, продовжує ускладнюватися. Проблеми держави розв’язуються не за рахунок знань, умінь і здібностей управлінських кадрів, а за рахунок нарощування чисельності кадрів у структурі державного управління. Значну увагу було приділено аналізу зарубіжного досвіду розв’язання означених проблем.

Також, було зазначено, що  для удосконалення структури уп­равління державою потрібно:

– зосередити увагу на якості уп­равлінський кадрів при їх підборі і відборі;

– чітко розділити функції, мету і завдання виконавчої, законодавчої і судової влад, взявши за основу за­кон і законність;

– запровадити систему контро­лю, взаємоконтролю і самоконтро­лю всіх гілок влади, використовую­чи як основний контроль – контроль суспільства (основу системи наро­довладдя).

Під час дискусії, учасники висловлювали конкретні пропозиції щодо можливих змін в системі державного управління, а, також, підготовки суспільства до їх сприйняття.

 

image-0-02-05-804862ef1c7e913f67731b84d76abb43e787d5f3a7fc605ca02cf81770714a6f-V

 

 

image-0-02-05-e4c20a2ef34c1768c6b65dff9e5ca0584ad5624335030f11c3c71fcda6ede4ba-V